Стадії проєктування будівлі: скільки їх насправді — одна, дві чи три
Перш ніж на майданчик зайде перший екскаватор, будівлю треба спроєктувати. Це не один документ, а послідовність стадій: на кожній зʼявляється свій результат, свій строк і своя ціна. Від того, скільки цих стадій, напряму залежить, коли замовник отримає дозвіл на будівництво й скільки заплатить за проєкт.
На питання «скільки їх» у пошуку відповідають однаково: «етапів чотири». Норма відповідає інакше — фіксованого числа немає. Стадій як понять шість, а конкретна будівля проходить одну, дві або три, і набір залежить від того, наскільки небезпечним буде обʼєкт і для чого він призначений. Нижче — точний розклад за чинною редакцією, простими словами про кожну стадію й селектор, який покаже вашу схему. Практичну частину звірено з київським архітектурним бюро AIMM, яке веде проєктування повного циклу — від концепції до робочої документації.
Шість стадій — це перелік, а не маршрут
Склад і зміст проєктної документації на будівництво встановлює ДБН А.2.2-3:2014. Його пункт 3.23 перелічує стадії повністю — шість, із власними скороченнями, за якими їх і називають у договорах:
- ТЕО, техніко-економічне обґрунтування — чи має сенс будувати це тут узагалі й у що це обійдеться;
- ТЕР, техніко-економічний розрахунок — те саме, але коротше, для простіших випадків;
- ЕП, ескізний проєкт — як будівля виглядатиме і що де в ній буде: плани, фасади, розрізи;
- П, проєкт — повний пакет рішень за розділами, з яким ідуть на експертизу й по дозвіл;
- РП, робочий проєкт — «два в одному»: те, що затверджують, плюс те, за чим будують;
- Р, робоча документація — креслення, за якими безпосередньо ведуть будівельні роботи.
Помилка, яку повторюють конспекти й блоги: цей перелік читають як послідовність, через яку проходить кожна будівля. Насправді це набір, із якого під конкретний обʼєкт збирають схему з однієї, двох або трьох стадій.
Селектор: які стадії потрібні вашому обʼєкту
Два питання — і ви побачите всі схеми, дозволені нормою для вашого випадку. Обидва терміни пояснюємо відразу, щоб не гадати.
- Невиробничий обʼєкт — житло, офіси, школи, лікарні, готелі, торгівля. Виробничий — завод, цех, склад. Лінійний — те, що тягнеться: дороги, мережі, мости, естакади.
- Клас наслідків — наскільки багато втрачається, якщо будівля відмовить. Його не обирають, а рахують.
Є й випадки, коли клас призначають одразу, без арифметики. Найпростіший орієнтир для житла: будинок вище чотирьох поверхів — це вже щонайменше СС2, а житловий будинок від 73,5 до 100 м — СС3. Так само автоматично СС3 отримують обʼєкти підвищеної небезпеки, сховища цивільного захисту та памʼятки культурної спадщини.
Практичний сенс для замовника простий: клас наслідків вирішує, чи вистачить будівлі одного робочого проєкту, чи доведеться робити повний пакет «П + Р» із експертизою. Це різні гроші й різні строки. Що саме входить до повного пакета «П + Р» і навіщо він потрібен для експертизи, описано на сторінці стадії «Проєкт» бюро AIMM.
Що дає кожна стадія
| Стадія | Для чого розробляють | Склад |
|---|---|---|
| ТЕО / ТЕР | Обґрунтовує основні проєктні рішення, потужність виробництва, вибір конкретної ділянки, вартість будівництва й подальшої експлуатації. Обовʼязково містить ОВНС за ДБН А.2.2-1 | Додаток В |
| ЕП | Принципово визначає вимоги до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних і функціональних рішень; підтверджує можливість створення обʼєкта невиробничого призначення та його кошторисну вартість | Додаток Г |
| П | Визначає містобудівні, архітектурні, художні, екологічні, технічні, організаційні, технологічні та інженерні рішення й кошторисну вартість. Подається без надмірної деталізації | Розділи за п. 7.6 |
| РП | Інтегруюча стадія з двох частин: затверджувальної частини та робочої документації. Рекомендована для технічно нескладних обʼєктів і для проєктів повторного використання | Додатки Д, Е |
| Р | Розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії. Саме за нею будують | Додаток Ж |
Що саме входить у кожну стадію
Склад стадій норма виносить у додатки. Вони мають позначку «довідковий», але саме за ними замовник перевіряє, чи все йому передали.
ЕП — додаток Г
Пояснювальна записка ескізного проєкту складається з одинадцяти позицій: вихідні дані, коротка характеристика обʼєкта, дані інженерних вишукувань, відомості про черги будівництва й пускові комплекси, вимоги до містобудівних рішень, доступність для маломобільних груп населення за ДБН В.2.2-40, основні техніко-економічні показники, кошторисна документація, розрахунок класу наслідків за ДСТУ 8855 із розрахунковим строком експлуатації, розрахунок щільності населення за ДБН Б.2.2-12, пожежна безпека та основні положення з організації будівництва.
Чотири останні позиції — щільність населення, пожежна безпека, організація будівництва й оновлений розрахунок класу наслідків — долучила або переписала Зміна № 2. У старих переліках, які досі ходять мережею, їх немає.
Креслення ЕП за додатком Г:
- ситуаційний план у масштабі 1:2000, 1:5000 або 1:10000;
- схема генерального плану у масштабі 1:500 або 1:1000;
- схема транспортно-пішохідних звʼязків — за потреби;
- плани поверхів, фасади, розрізи будівель і споруд;
- за завданням замовника — принципові схеми інженерного обладнання, технологічні компонування, конструктивні рішення;
- інформаційна модель місцевості та хмара точок сканування — за наявності;
- інформаційна модель обʼєкта будівництва — за потреби.
ТЕО і ТЕР — додаток В
Обидва починаються з вихідних даних, але Зміна № 2 додала до них окрему позицію: вихідні положення про технічну можливість та економічну доцільність обʼєкта в цілому, за чергами й пусковими комплексами — з урахуванням етапів експлуатації та подальшої утилізації. Тобто норма вимагає думати про кінець життєвого циклу вже на найпершій стадії.
Затверджувальна частина РП — додатки Д і Е
Тут норма розводить обʼєкти за призначенням: додаток Д описує склад проєкту для невиробничих обʼєктів, додаток Е — для виробничих і лінійних обʼєктів інженерно-транспортної інфраструктури. Це та сама розвилка, що й у виборі ЕП проти ТЕР на першій стадії.
Р — додаток Ж
Робоча документація складається з дев’яти позицій: робочі креслення, паспорт опоряджувальних робіт, кошторисна документація, специфікації обладнання, виробів і матеріалів, опитувальні аркуші та габаритні креслення на обладнання, робоча документація на будівельні вироби, ескізні креслення загальних видів нетипових виробів, рішення щодо доступності для маломобільних груп за ДБН В.2.2-40 та інформаційні моделі за потреби. Останні дві позиції також долучено змінами.
До складу Р додатково входять переліки робіт, для яких потрібно складати акти на приховані роботи. Норма прямо застерігає: склад Р може уточнюватися й доповнюватися.
Інформаційна модель: BIM зайшов у норму
Слово «інформаційна модель» зустрічається в чинній редакції 37 разів. Це не мода й не маркетинг: Зміна № 2 вбудувала цифрову модель у склад стадій — в ЕП як модель місцевості й модель обʼєкта, у робочу документацію як окрему позицію додатка Ж. Формулювання скрізь обережне, «за необхідності», тож обовʼязку поки немає — але сам факт, що модель стоїть у переліку поряд із кресленнями, означає, що замовник має право її вимагати й вписати в завдання на проєктування.
На практиці це питання не про софт, а про те, хто зводить моделі розділів і хто ловить колізії до майданчика, а не на ньому.
Три схеми в деталях
Розробляється одна стадія — РП. Її склад і зміст не залежать від класу наслідків обʼєкта. Це прямо сказано в п. 4.6.1.
Для СС1 — ЕП (невиробничі) або ТЕР (виробничі й лінійні) плюс РП. Для СС2 і СС3 — П плюс Р. Якщо в комплекс входить хоча б один обʼєкт СС2 або СС3, весь комплекс іде за другим варіантом.
ЕП (невиробничі) або ТЕО (виробничі й лінійні), далі П, далі Р. Кожна наступна стадія розробляється на підставі схваленої попередньої.
Черги будівництва: коли стадію ділять
Проєктування можна вести чергами й з виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проєктування. Стадія, яку затверджують або схвалюють, при цьому розробляється в цілому на обʼєкт, а не на чергу. Документація стадії П або РП може бути розроблена на окрему чергу й затверджена окремо — але тільки якщо це заклали в завдання й відобразили у схваленій попередній стадії: ТЕО, ТЕР або ЕП.
На практиці це означає просту річ: рішення про черги ухвалюють на самому початку, а не тоді, коли гроші закінчились посеред будівництва.
Часті запитання
- ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», актуалізований текст із Зміною № 1 і Зміною № 2 — пп. 3.23, 4.5, 4.6, 4.9, розділи 5–9.
- ДСТУ 8855:2019 «Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)», таблиця 1 — граничні кількості людей для СС1, СС2 і СС3; разом із ДБН В.1.2-14.
- ДБН А.2.2-1 — оцінка впливів на навколишнє середовище у складі ТЕО (ТЕР).
- Будівництво будинків за індивідуальним проєктом — що замовник отримує на виході